Громадська організація «Фінансова стабільність» радо сприйняла появу Указу Президента України від 24.03.2015 року № 170/2015 «Про Раду з фінансової стабільності», оскільки була переконана в тому, що створення такої інституції дасть поштовх до напрацювання низки кроків, необхідних для втілення у життя задекларованих на державному рівні питань модернізації України, реформування фінансового ринку та просування на шляху побудови якісно нових суспільних стосунків. Відповідно до покладених на неї завдань Рада з фінансової стабільності покликана випрацювати державну стратегію та ефективні механізми із забезпечення фінансової стабільності держави, в тому числі й щодо вдосконалення законодавчого регулювання у цій сфері.
ГО «Фінансова стабільність» ретельно відстежувала інформацію про діяльність Ради з фінансової стабільності та покладала великі сподівання на той діалог між державними установами та громадянським суспільством, який відповідно до Положення про Раду з фінансової стабільності вона повинна забезпечити. Проте дуже стисла інформація про рішення, прийняті на засіданнях Ради з фінансової стабільності, яка подається у засобах масової інформації, свідчить про те, що цей корисний для українського суспільства діалог так і не став загальнонаціональним та дієвим.
Громадська організація «Фінансова стабільність» в свій час викладала у адресованому Голові Національної ради реформ листі від 19.02.2015 року № 19.02.2015/1-Вих пропозиції щодо оптимальної, на наш погляд, структури Ради фінансової стабільності України, проте наше бачення моделі фінансової стабільності не було сприйнято. Оскільки до складу Ради з фінансової стабільності не було залучено представників наукових установ, які фахово займаються економічними дослідженнями та прогнозуванням, а також інституту фінансового омбудсмена, що пропонувалось у листі Громадської організації «Фінансова стабільність», то складається враження, що рішення, які приймаються на засіданнях Ради з фінансової стабільності залишаються кулуарними, вузькоспеціалізованими і такими, які важко назвати стратегічними. Якщо рішення приймаються виключно для державних установ і не екстраполюються на все суспільство, то такі рішення не можуть бути ефективними.
Станом на сьогодні можна впевнено констатувати:
- наявність всеосяжної кризи довіри громадян до фінансових установ
- відсутність чіткої взаємодії між державою, фінансовим ринком і населенням
- відсутність стратегії виходу з фінансової кризи
- відсутність консолідації всіх гілок влади та українського суспільства задля створення такої стратегії та її подальшої імплементації
Отже, з метою подолання негативних факторів, які впливають на стан фінансового ринку України, та опрацювання стратегії виходу з фінансової кризи та подальшого розвитку і зростання вітчизняного фінансового ринку Громадська організація «Фінансова стабільність» пропонує прийняти Закон України “Про Раду фінансової стабільності України”, у якому:
- чітко визначити структуру Ради, яка передбачатиме прозору ефективну координацію виконавчої влади, законодавчої влади, представників наукової громадськості та служби Фінансового омбудсмена (створення цієї структури в Україні необхідне задля захисту інтересів представників фінансового ринку, вирішення конфліктів і суперечок у парадигмі: держава - установи, що надають фінансові послуги - споживачі фінансових послуг)
- унормувати порядок виконання рішень Ради фінансової стабільності та закріпити відповідальність за виконання таких рішень.
Закон України «Про Раду фінансової стабільності України» покликаний запровадити у країні модель управління фінансовою стабільністю держави на основі мікро- та макропруденційних механізмів, що дасть змогу не лише повернути довіру громадян та інвесторів до України, а й створить стимули для розвитку економіки, через залучення до спільної роботи в структурі Ради фінансової стабільності не лише керівників Національного банку України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, але й нині розпорошених аналітиків, фахівців та цілих наукових колективів інститутів і установ, метою діяльності яких є аналіз та прогноз фінансових, економічних та інших показників мікро- та макрорівнів, а також створення та залучення до роботи в Національній раді реформ служби фінансового омбудсмена.
Результатом прийняття Закону України “Про Раду фінансової стабільності” Громадська організація «Фінансова стабільність» бачить створення протягом 2-3 років прогнозованого фінансового ринку з чіткими і зрозумілими правилами гри, захищеними інтересами його учасників, привабливого для національного та іноземного інвестора.
.
