Громадська організація "Фінансова стабільність", яка з моменту свого створення просувала ідею формування в Україні інституту фінансового омбудсмена, вітає широке фахове обговорення концепції трансформації фінансового ринку України, яка передбачає появу державної інституції, покликаної вирішувати конфлікти на ринку фінансів.
Чи потрібен інститут фінансового омбудсмена?
Руслан Демчак, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності, про створення інституту фінансового омбудсмена в Україні
Комплексною програмою розвитку фінансового сектора на період 2015-2020 рр., яка була затверджена Національною радою реформ пропонується ініціювати створення в Україні інституту фінансового омбудсмена.
Проблема захисту прав споживачів фінансових послуг в Україні – не нова, але підхід до створення фінансового омбудсмена завжди був фрагментарним.
Наприклад, Ліга страхових організацій України неодноразово виступала з ініціативою щодо створення страхового омбудсмена. При Асоціації українських банків тривалий час діяв Третейський суд.
Врешті-решт, сьогодні в Україні відсутні органи досудового врегулювання спорів між фінансовими установами та споживачами. Хоча такі органи функціонують у багатьох країнах світу.
Наприклад, у Вірменії, Австралії, Великій Британії, Малайзії, Нідерландах, Фінляндії фінансовий омбудсмен є єдиним для всього фінансового сектору, в Бельгії, Канаді, Греції, Італії, Казахстані, Новій Зеландії, Польщі, Швейцарії – це окремий орган для одного або більше сегментів фінансового ринку. У формі комітету зі справ захисту прав споживачів омбудсмен представлений у Данії та Швеції, в якості департаменту скарг у складі фінансового регулятора на Мальті та в Іспанії. У Латвії та Литві він функціонує в рамках державного органу із захисту прав споживачів.
Основне завдання створення інституту фінансового омбудсмена в Україні – це імплементація принципів, передбачених G20 та директивами ЄС, що стане запорукою інтеграції до міжнародних мереж фінансового омбудсмена.
В Україні спори між споживачами та фінустановами розглядаються виключно судами та в обмежених випадках надсилаються скарги регуляторам.
Причому ефективність такої взаємодії доволі низька. Відтак, довіра до судів у 2015 році становить 5%. Суди демонструють свою неефективність, затягування розгляду справ та корумпованість у вирішенні спорів.
До речі, в ЄС успішно функціонують більше 50 підходів із позасудового врегулювання спорів у сфері фінансових послуг.
Новий інститут має стати неупередженим, незалежним та допомагати у вирішенні суперечок мирним шляхом, не доводячи справу до суду. Це у свою чергу має додатково розвантажити суди. Це також дозволить зняти навантаження на регуляторів. За 2014 рік було понад 36 тис. звернень від фізичних осіб. Переважно вони були направлені на НБУ – 25262 звернення, до НКФП - 9645 звернень та до НКЦПФР – 1128 звернень.
Наявність нової інституції дозволить створити «єдине вікно» для звернень, процедурно вирішення спору не перевищуватиме 3 місяців, охоплюватиме весь фінансовий сектор, а отже матиме узагальнення правозастосовної практики та забезпечуватиме завершеність циклу роботи.
Вважаю за доцільне почати обговорення Концепції створення фінансового омбудсмена в Україні та підтримую розробку законопроекту ЗУ «Про фінансового омбудсмена».
Постійна адреса публікації:
http://reforms.in.ua/ua/news/chy-potriben-instytut-finansovogo-ombudsmena
.
